Вдала вилазка між Різдвом та НР
Здавалося б уже все Яремче обходили навколо, але ніт - досі ще можна віднайти щось цікавеньке. Цього разу в око нам упав Женець (1414 м), сусідня з Явірником вершина. І не в останню чергу при виборі керувалися тим, що під цією вершиною є хатинка з пічкою-буржуйкою, добротна, хоч і маленька, а головне - відчинена. Принаймні так свідчили фото в інтернеті (4-річної давності, тож ризик був).
28 грудня
У Яремче почуваємося вже, ну не як удома, але біля цього. Цього разу маршрут проходив повз Яремчанський звіринець. Там гарно облаштували територію, можна відвідати. Але у нас не було зайвого часу, тож пройшли повз.
"Ліричний відступ". У Яремче в мене була запланована кава "з плюшками". Але щоб не гаяти час вирішила пошукати щось по дорозі, але так, щоб і телефон підзарядити. Коротше, в результаті зайшли у кафе "Кароліна", попри яке я проходила багато разів... Якщо зовсім коротко - не ходіть туди. Детальніше - сервіс таксібє, кухня іще гірша, ціни зависокі як на задуп'є і вищезгадані кухня/сервіс. Іще детальніше: 1) барменша некомунікабельна, непривітна, а головне - не могла надати вичерпну та достовірну інформацію; 2) мої сирники навіть не можу назвати найгіршими в житті, бо то були взагалі не сирники, там сиру аби пару грам було, решта манка, борошно і ще бознащо; 3) одна маленька сарделька - 80 грн; кава тепленька - 45 грн і т.п...
Підпсутий Кароліною настрій доволі швидко налагодився, коли ми почали підійматися вгору, подалі від людей і того всього...
Перевал Присліп
Яремче в тумані
Гора Синячка
Підйом пролягав в основному лісом, доволі пологий, через перевал Присліп. Йти було легко й приємно. Але ще краще, коли виходиш на полонину і бачиш гори. У цьому випадку полонина Катерина з виглядом на Довбушанку зі "свитою".
Полонина Катерина
Довбушанка
А звідти вже до хатинки рукою подати - біля півгодини траверсом (до полонини від вокзалу йшли біля чотирьох годин).
Джерело на траверсі, позначене на мапі навігатора як потужне, виявилось підзасохлим. А біля хати його й не було. Тож довелося топити сніжок, якого було малувато, відповідно не так, щоб дуже чистий, та й таке...)
Сама хата - 3 зірки, добротна, але маленька, доволі чиста, але біднувата, розрахована на 3 особи - нам норм.
Я почувалася не дуже (напередодні був корпоратив), тож спати пішла рано, тим більше, що у планах була зустріч сонця на вершині гори Женець.
29 грудня
Вранці вийшли ще у темряві, отак вилізли зі спальників і вйо вгору. Трохи попетляли з ліхтарями у лісі, швидко розвиднілось і зарожевіло на сході, я поспішала... Останній підйом перед вершиною був дуже стрімкий - моя палиця зламалась тричі, було трохи нецензурної лексики вперемішку зі снігом і захопленими поглядами...) Так і вилізла, всадилася на камінь, вмилася снігом, відхекалась і подумала, що спізнилась, бо сонця не було видно, розстроїлась. А дарма - за декілька хвилин воно засвітило з-за хмар і настрій одразу фонтаном )) Акція вдалася!
Зліва Хом'як, справа визирає Говерла
Фотосесія, а тоді бігом вниз готувати сніданок і таке інше ранкове-похідне-зимове. Підйом зайняв добрих півгодини, вниз збігла вдічі швидше.
Ніч була зоряна, день сонячний - одне задоволення, і йти, і дивитись. Після сніданку зібралися й продовжили шлях тим же траверсом Женця, потім траверсом Явірника, і вниз, до водоспаду Пробій у Яремче, вже знайомою дорогою. Йшли бадьоро, встигли ще випити на ринку кави і прикупити обід у потяг о 13:50, все склалося як по маслу.
Яремче