Кринта-Скупова

Золота осінь виявилася бідною на походи, як і минуле літо. Нарешті вибралася, у перевіреній компашці, у нові місця. З огляду на обставини маршрут обрала легкий, зате мною неходжений.

Отже, приїхали в суботу, 27 жовтня, у Красник я, Володя, Юра та й пішли на Гриняви.
Лив дощ, але холодно не було. Та й іти недалеко, хоча зо три години на доходжання до полонини Кринта таки пішло.
Але мені все подобалось, навіть дощ - я ж у горах!
Трохи напружила відсутність пічки у єдиній відчиненій кімнатці наявної на Кринті колиби. Все решта було наглухо забито.

Притворялась гіллячкою )

Невеличке озерце на полонині Кринта

Майже прийшли

Ось і хата на Кринті

Перша відчинена кімнатка

На наше везіння, дощ припинився, і вдалося розвести ватру надворі.
Часу було багацько, все робили неспішно - як то класно прийти на нічліг завчасно!
Спальні місця у кімнатках (насправді їх було дві, суміжні) оцінюю на відмінно. До відносних мінусів можна віднести (окрім відсутньої пічки) хіба табун мишей, що заважали мені вночі спати, але то мої особисті проблеми, бо мої колеги їх навіть не чули. А я ще й бачила, присвітила вночі ліхтариком - а вони врозсипну зі столу, як таргани. Проте двоє самих наглих навіть не втекли, продовжували ревізію столу.

Володя та Юра задоволені

Вечірній чай

Моє спальне місце з оленями )

У неділю, 28 жовтня (ДН моєї похресниці й тезки, (не) до речі), розпогодилось зі самого ранку, швидше навіть з ночі.
Коли ми висипали надвір, сяяло сонце і під ним - Чорногора у всій красі. Особливо приваблював погляд Смотрич, осяйний та величний.

Ранок на полонині

Той самий Смотрич

Ранкове селфі однако )

         Юра на фоні Чорногори                На межі лісу справа виглядає Говерла

Того дня нас чекали гора Скупова та Угорські скелі.
Йти хребтом до Скупової було суцільним задоволенням - погода ідеальна, я це люблю! ) Давно помітила, що ходити в гори восени - сам смак.

Покидаємо Кринту

Погода співає

Село Пробійнівка

Гора Біла Кобила неподалік Верховини

(я була там недавно - див. репорт нижче)

Чорногірський хребет прекрасний

Видно було навіть обсерваторію на ПІЧ

На Скуповій

Після вершини Скупової повернули до Угорських скель, доволі швидко спустились, а далі почалася дивна історія - всі підряд колиби, що нам траплялися, були закриті наглухо. А ми не взяли з собою намету, бо розраховували на них. Ми трохи побігали по полонинах - безрезультатно, лише час згаяли, і на оглядини Угорських скель часу вже не лишалось.

Одна з Угорських скель

Пошуки відчиненої колиби

Останці Угорських скель

Вирішили спускатись у село, бо навколо хмарилось, і без даху над головою ночувати було ризиковано.
Та ми ризикнули. Зупинились прямо над селом Зелене, на симпатичній поляні з великими деревами - в разі чого буде сховок від дощу.
Розпалили таку ватру, що тліла до ранку і гріла нам ноги. )

  Знайди білку )                          Стоянка над Зеленим

Вранці понеділка, 29 жовтня, бігом на ранковий (7 год) автобус, встигли. Поїздка була жесть - сауна з масажем. Добре, хоч не дуже довго, до села Красник, де на нас чекало Володіне авто. Зате вже пообіді були у Львові.

Красюки зі села Красник

                                                  29 жовтня!

Яремчанські красені

Знаменитий вид з Яремче