І знов Параска

Перша весняна вилазка у контексті розминки перед Говерлою, що планується 8-9 березня.

Хотіли йти з Корчина, але електричка "Львів-Трускавець" спізнилася ще на старті (на 25 хв), тож на автобус "Стрий-Сопіт" (8.10-8.20 йде зі Стрия) ми не встигли. Довелося доїжджєти "мукачівкою" до Сколе, і вйо - туди й назад 11 км, тобто разом 22.

Городоцька перед світанком

На приміський вокзал йшла вранці пішки

Оскільки була тема о 18 год виїхати вже зі Сколе домів, то ми йшли доволі бадьоро й особливо не роззиралися і не розводили трапез (лише 2 короткі перекуси), та й нежарко було, хоч і сонячно. А не хребті іще й вітряно - як завжди.
Правда, з вершинним вітром не порівняти - там гуляла справжня стихія. Мене трохи зносило, заважали навіть альпенштоки (а не допомагали, як очікувалось).

Сергій, Женя, я

На вершині

Вітер на верхотурі

Всю дорогу із самого низу й до вершини з нами пройшла, а точніше - пробігла, місцева собаця. Я її назвала Жулька-Муха, в особливих випадках зверталась Жуліана. )
Собаця зразково-показова - мила, не нав'язлива, турботлива, дуже переживала, коли ми "розсипалися" по схилу, гонила туди-сюди і намагалася заохотити нас триматися купи. ))
На перекусі ми пригостили її, чим могли - їла все підряд, бідна тварина...

                       Табличка біля підніжжя гори            Женя, я і Жулька на фоні Параски

Зустріли доволі мало людей, як на неділю і гарну погоду. Один маргінал сказав, що ночував у буді поблизу Параски, віриться важко, оскільки був з міні-рюкзачком, котрий виглядав майже пустим. Заглянули ми в ту буду - пусто, жодної ковдри чи чогось, чим можна було накритись, а вночі там точно був мороз. Але хто його знає...

Вниз

Спустилися вчасно, приблизно опів на 18 год. На вокзалі з'ясувалося, що автобуси звідти до Львова уже не ходять. Тож довелося ще пару км пройти по Сколе до зупинки, де 50/50 буде автобус хоча би до Стрия. Але нам круто пощастило - приїхав доволі комфортабельний бус до Львова (біля 18 год), ще й їхав на Залізничний вокзал, що усій компанії було дуже зручно.