Сімейний похід-2 (г. Ключ)

Вдруге у тому ж складі - ми і Семенови.
Оскільки загадкова Львівська залізниця відмінила на літо кілька зручних електропотягів, до Боржави ми все ніяк не доїдемо - пхатися в електричці 5 годин в одну сторону дуже не хочеться, навіть з пересадками.

Тому незмінне Сколе. Добре, хоч там є різні варіанти. Правда цього разу вибір був невеликий, бо на Лопаті ми з Рутою недавно були, а на Парасці Рута була іще недавніше - ходила з табором від Пласту. Отже, Ключ.

У Сколе, одразу по прибуттю, пішли на ріку перекусити. Далі прогулялися набережною, потім тупо йшли до повороту на Кам'янку трасою (мудріше було б доїхати автобусом до цього повороту, але ми не шукаємо легких шляхів, та й по Сколе прогулялися - краєзнавча екскурсія ).

Сніданок

Сколе

Нарешті траса

Пам'ятник при в'їзді у Сколе

Від повороту 4 км до водоспаду, а там - ТАКЄ-є... Набудували - одним словом, хороми. Затримуватися там не хотілося, але хотілося перекусити, тому трохи затримались.

Дорога до водоспаду частково асфальтована

Біля Кам'янецького водоспаду

На поляні вище водоспаду, там, де Янкова криниця, теж розгорнули недитячу діяльність з розбудови території... Пошвидше хотілося вже відійти від тої людської діяльності кудись подалі.
За мостом лівий поворот, іще кільканадцять хвилин - і нарешті природа майже без людей. Перед початком підйому на Ключ ми знову перекусили, цього разу навіть чай заварили - така особливість сімейних походів, дітей треба годувати. )
Помалу вийшли на гору, знайшли джерело, і спинилися на нічліг неподалік.

Підйом на гору Ключ

Рута, Мар'яна, Олег, Іра, Сергій

Стоянка

Наступного дня пізно встали і довго збиралися, вийшли о 12.30. Тільки дійшли до пам'ятника УСС, як полив дощ. Зависли поряд у капличці, ще й тут втратили час. А до скель Добуша іще 12 км! З'явилися сумніви...

Варіації з деревом

Пам'ятник воїнам УСС

Капличка поряд

Дощ

Але до роздоріжжя Труханів - лісове озеро ми дійшли доволі бадьоро, та там вирішили все ж спуститися в село, заодно з'ясувати ситуацію з автобусом, а тоді вже - йти далі до скель чи ні.

У селі ніхто вже нікуди йти не хотів, тим більше, що треба було поспішати, і на оглядини самих скель часу не залишалось. Тому залишилися тут, пройшли трохи за межі села і там у гарній місцині зависли на пару годин - їли, пили, гриби збирали.

Іруся

За селом Труханів

Автобус "Стрий-Львів"

Автобус прибув за розкладом - о 18.20, проте довіз лише до Стрия, причому на новий автовокзал. Правда, там уже стояв автобус на Львів - теж непоганий варіант, ще й встигаєш перекусити.

А скелі Довбуша залишили на наступний раз.