Прогулянка з Гути

Короткий, але дуже гарний похід на гг. Середня-Висока-Ігровець.

Діло було наприкінці липня. Зі Львова виїхали досить пізно як на похід вихідного дня, десь в районі 9-ї ранку в суботу. У Гуті на місці старту були біля 14 год.

10 км до полонини Середня пройшли майже без пригод, лише Бистрицю Солотвинську довелося переходити кілька разів у різні способи, переважно вбрід.

На полонині вже було кільканадцять наметів, а після нас прийшло ще кілька компаній, тож в результаті в околицях полонини було більше 20-ти наметів. Така тенденція останніх років у горах - все більше і більше людей...

Після перекусу сходили на Середню, хотіли там захід сонця подивитися, але прийшли зарано - треба було апетит нагуляти до святкової вечері, тож захід сонця спостерігали з поляни внизу, і не прогадали. 

Старі окопи на підході до Середньої

На вершині Середньої, позаду - Ігровець та Висока

Тінь гори

Видовище це завжди радує, але цього разу то було просто щось! аж дух перехопило.

А потім ще "контрольним" був схід місяця - великого, повного і теж червоного, майже як сонце! (зробити добрі фото не вдалося)

Місяць

Ватра

Ранок наступного дня продовжив тішити красою та гарною погодою. Видряпались на Високу, потім на Ігровець, всюди засідали на перекус та фотосесію, бо гарно ж, хотілося затриматись подовше. 

Полонина Середня

Ігровець зі схилів Високої

Ґрофа зі "свитою"

Гора Середня з Високої

На Високій

Висока з Ігровця

Черговий перекус

Але неминуче прийшла черга дороги донизу. Була вона довгою і навіть трохи виснажливою. Цього дня довелося пройти понад 15 км. Десь біля 16 год нарешті були біля свого авто.

Спуск з Ігровця

Середня з Ігровця

Приблудний песик

Традиційно зупинилися в Галичі на перекус, мабуть востаннє. Якість харчів залишилась така ж, а от ціни наблизилися до ресторанних, тому прощавай, придорожня кнайпа в Галичі! - шукаємо нову точку. 

Галицькі коти