Шипіт

Задумка була приїхати сюди на кілька днів, пожити на природі, потусуватись з неформалами, потішитись купальською ватрою. В результаті тішуся, що змогла хоча б на вихідні приїхати – якраз на апогей тусні з ватрою.

6.07.2024

З Воловця пішли пішки, зеленим маршрутом через с. Гукливий (роками поглядала на ту дорогу і не знала, що там цілий тобі маршрут, поки не почала GPS користуватись), до гори Ряпецька, звідти траверсом повз г. Великий Верх до фестивальних полян. 

Село Гукливий

Гора Гимба

Великий Верх

По центру на обрії - г. Пікуй

Джерело на траверсі ВВ

Траверс між ВВ і Гимбою

Прогулялися між наметами до самого низу, потім довго й нудно шукали місце під намет, перебирали – місця були, людей цього року мало... Навіть атмосфера інша, не така безтурботна і розслаблена як завжди, а може це моє сприйняття інше. Та все одно було класно, казково - навколо бродять фентезійні персонажі, лунають перманентне "доброго ранку" та "ео", увечері ватра, бубни, тамбурини, фаєр-шоу, хороводи і таке )

7.07.2024

Назад йшли через Подобовець, заглянули у "Справжню казку", де живуть коти, багато котів (писали у ЗМІ, що більше ста, ми бачили з десяток, мабуть ховалися від спеки).

З Подобовця до Воловця довелося стопити. Бо автобус приїхав набитий до стелі хіпанами - перед нами був у Пилипці. Підвезли нас свої, з полян. ) На потяг встигли.

Облом на День Конституції

Якась тенденція намітилась у мене – проблемні походи на свій ювілей...

Буде коротко, бо так... Зате багато фоток.

28.06.2024

Приїхали у Бистрець, куди добратися непросто, і спіймали облизня – зовсім недавно вийшла нова постанова не пускати туристів в район Чорногори без дозволу. Тож довелося повертатися у Красник і йти звідтам на Костричу, куди я й останні два рази не те, щоб хотіла...

Вийшли на маршрут біля 13:30, купили вурди на Веснарці-1, зупинилися на ніч на Болотах, спонтанно, бо там нікого не було, та й щось притомилась я, і настрою не було через поламані плани.

Стая на полонині Веснарка-1 (над с. Красник)

Хребет Кострича

Вигляд на Чорногору

ПІЧ (Чорна гора) хмуриться

Стая на полонині Болота

Чорногора в західному сонці

(гг. Менчул, Бребенескул, Ребра - я збиралася туди...)

29.06.2024

Далі думали-гадали та й не пішли до Чорногори, штраф у 4,5 тищі трохи кусаєцця. Подалися наступного дня на Кривопільський перевал, звідки піднялися на Кітилівку, де мені дуже сподобалося минулої осені – от і на, маєш знову.

Чорногора в ранковому сонці

Ґорґани далеко (гг. Сивуля, Довбушанка, Хом'як)

На обрії - Говерла й Петрос (з підйому на Кітилівку)

Цукор з потяга згодився

Селфач))

Трохи дзьобали там чорниці, трохи поспішали, бо гриміло і обіцяло дощ. На перевалі Рижі трохи розслабились – програму-мінімум виконано. Трохи покрапав дощ (так, слово "трохи" тут рефреном, спецом). Далі ми вже не спішили і правильно – на полонині Рижі нас чекало кілька квадрациклів і джип з туристами, а також "Нива" і мотоцик. А ще трійко пастухів, корови, телята, поросята, коні і песик. )

Заночували трохи вище, біля гойдалки з лавкою.

Полонина Рижі

Телятка

Стая пастухів, корови йдуть додому

Корови вдома)

На фоні Чорногори

Вечірні обсервації)

Королева зі свитою

гг. Данціж, Пожижевська, Брескул, Говерла 

Цілий вечір мали атракцію з пастухами, туристами та тваринами - джигітовка на квадріках, "Ниві" та мотоцику, родео з конями та коровами, гонитва з песиком, телятами і поросятами, тусовка коней тощо...

28.06.2024

У Ворохту спустилися якраз вчасно, щоб іще випити кави з морозивом на станції.

Ніби все склалося ідеально, але відчуття зіпсутого походу ніде не ділося. Планую таки здійснити задумане, з дозволом та всіма ділами, хотілося б на День Незалежності.