Задумка була приїхати сюди на кілька днів, пожити на природі, потусуватись з неформалами, потішитись купальською ватрою. В результаті тішуся, що змогла хоча б на вихідні приїхати – якраз на апогей тусні з ватрою.
6.07.2024
З Воловця пішли пішки, зеленим маршрутом через с. Гукливий (роками поглядала на ту дорогу і не знала, що там цілий тобі маршрут, поки не почала GPS користуватись), до гори Ряпецька, звідти траверсом повз г. Великий Верх до фестивальних полян.
Село Гукливий
Гора Гимба
Великий Верх
По центру на обрії - г. Пікуй
Джерело на траверсі ВВ
Траверс між ВВ і Гимбою
Прогулялися між наметами до самого низу, потім довго й нудно шукали місце під намет, перебирали – місця були, людей цього року мало... Навіть атмосфера інша, не така безтурботна і розслаблена як завжди, а може це моє сприйняття інше. Та все одно було класно, казково - навколо бродять фентезійні персонажі, лунають перманентне "доброго ранку" та "ео", увечері ватра, бубни, тамбурини, фаєр-шоу, хороводи і таке )
7.07.2024
Назад йшли через Подобовець, заглянули у "Справжню казку", де живуть коти, багато котів (писали у ЗМІ, що більше ста, ми бачили з десяток, мабуть ховалися від спеки).
З Подобовця до Воловця довелося стопити. Бо автобус приїхав набитий до стелі хіпанами - перед нами був у Пилипці. Підвезли нас свої, з полян. ) На потяг встигли.
Немає коментарів:
Дописати коментар