Прогулянка на Станимир

Ця назва давно була у мене в голові, але в уяві то мало бути взимку. Та можливостями не варто перебирати - треба брати те, що є - вирішила я і пішла.

Їхала бусиком ціла команда з 10-ти чол., скидались на бензин. Доїхали до Максимця (дорога жахлива), поближче до мети. Підіймалися менш ходженою дорогою, спукалися більш протоптаною та, на мій смак, живописнішою. Маркованих маршрутів там, здається, немає. Дорога нескладна, краєвиди присутні, але... то не Чорногора ) і не Свидовець ) і не Кукул чи Кострич, одним словом - Ґорґани, а там своя своєрідна, ґорґанська, краса.

Одним словам гештальт напівзакритий, напів - бо треба туди взимку, тоді і ям на дорогах не буде, і трохи складності додасться, а ще - там є стаї з буржуйками, де можна заночувати. Тож чекаємо зими.

А тепер - фото ) 

Сивулі

Банда

Зелені свята )

Під горою Катерина

Хребет Станимир