Збиралися у похід я й Орися, збиралися довго, планували, перебирали варіанти і вирішили... не йти. )) Аж тут намалювався знайомий Орисі Ярослав із авто, і ми повернулися до планування. ) Виходячи з даних умов задачі прийняли рішення їхати в Бистрицю, звідки гуляти радіально, тобто з мінімумом речей за плечима і ночівлями біля авто.
Першого дня (26 серпня) по приїзді вирішили йти на гору Плоска, для розминки. Під'їхали максимально близько до старту, а саме до шлагбауму, і рушили вгору. Маршрут легкий і приємний, годиться для зими. Та на разі мали надворі ще справжнє літо зі своїм останнім спекотним привітом і пекучим сонцем, що щедро поливало нас ультрафіолетом.
Затим я ще прогулялася в сторону гори Довга, що над "Буковелем". На стоянку повернулася вже в сутінках. Виявилося, що то не так близько як здавалося - між Плоскою і Довгою біля двох годин ходу.
Другого дня (27 серпня) вранці під'їхали до водоспаду Салатручіль, навіть трохи далі, і подалися на Сивулю. Усі мали великі сумніви, що ми туди дійдемо, але ми таки зробили це. У мене це було втретє, що я потрапила на Сивулю наприкінці серпня - вже якась традиція намальовується однако! (Ще один раз, четвертий, був здається в липні, і ще двічі в листопаді.)
Спустилися до авто затемно, а до стоянки доїхали (довго, тєжко і сумбурно) вже у повній темряві. Вечерю мали о 10 вечора, спати лягали після півночі - ні про що не шкодуємо! ;) До речі, опівночі мали бонус у вигляді неймовірно великого, вражаюче яскравого та капець швидкого боліда, що перетнув все небо у нас над головами за секунду, я неконтрольовано кричала ААА і потім довго не могла стулити рота. ))
Третього дня (28 серпня) хотіли йти на Братківську з Климпушів (присілок Бистриці). Але не достатньо хотіли, тому не пішли. )) Натомість порелаксували до обіду на березі ріки і поїхали домів - Сивулі виявилося доста, на разі. )
Немає коментарів:
Дописати коментар